Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Знай своё

  • 1 знай своё место!

    груб.; см. тж. знать своё место
    don't forget your place!; remember your place!

    Офицер ударил Остапа наотмашь хлыстом поперёк лица и крикнул: "Знай своё место, мужик!" (К. Паустовский, Повесть о жизни) — The officer hit Ostap with a violent backhand blow of his whip across the face, and shouted: 'Don't forget your place, peasant!'

    Нет, дудки, я не позволю им довести меня до инфаркта. "А ну-ка ты там, - сказала я своему сердцу, - цыц, знай своё место". (И. Грекова, Без улыбок) — No, fiddlesticks, I won't let them drive me to a heart attack. 'As for you there,' I said to my heart, 'you shut up and remember your place.'

    Русско-английский фразеологический словарь > знай своё место!

  • 2 знай своё дело

    Diccionario universal ruso-español > знай своё дело

  • 3 пускай говорят, а ты знай @своё

    Dictionnaire russe-français universel > пускай говорят, а ты знай @своё

  • 4 знать своё место

    Умный и ловкий человек он был бесспорно. Он, например, имел систему не выставляться, где надо стушёвываться, и его многие ценили именно за то, что он знал всегда своё место. (Ф. Достоевский, Идиот) — He was unquestionably an intelligent and capable man. He made it a principle, for instance, not to put himself forward, to efface himself where necessary, and he was valued by many people just for his unpretentiousness, just because he always knew his place.

    Русско-английский фразеологический словарь > знать своё место

  • 5 знать

    знать I
    гл. scii;
    koni (быть знакомым);
    kompetenti pri io (быть компетентным в чём-л.);
    kompreni (понимать);
    senti (чувствовать);
    povoscii, scipovi (уметь);
    дать \знать sciigi, informi.
    --------
    знать II
    сущ. nobelaro, aristokratio, aristokrataro.
    * * *
    I несов.
    1) ( что-либо) conocer (непр.) vt; saber (непр.) vt, vi (наизусть и т.п.; иметь точные сведения о чём-либо)

    знать испа́нский язы́к — conocer (saber, dominar) el español

    знать мно́го испа́нских слов — saber muchas palabras españolas

    знать наизу́сть — saber de memoria (al dedillo)

    хорошо́ знать тво́рчество Пу́шкина — conocer bien la obra de Pushkin

    я зна́ю, что она́ ушла́ — sé que ella se ha ido

    я об э́том ничего́ не зна́ю — no sé nada (no tengo la menor idea) de esto

    как я могу́ об э́том знать? — ¿cómo (de dónde) puedo saber ésto?

    наско́лько я зна́ю — por cuanto sé

    хоте́л бы я знать — quisiera saber

    2) ( кого-либо) conocer (непр.) vt

    я давно́ его́ зна́ю — le conozco hace mucho

    знать в лицо́ — conocer de vista

    ••

    знать толк ( в чём-либо) — entender (непр.) vt (de)

    знать своё ме́сто — conocer (saber) su lugar

    знать це́ну (+ дат. п.)saber el valor (de)

    дать знать ( кому-либо) — hacer saber (a); informar vt

    дать знать о себе́ — dar noticias de sí; dar señales de vida

    дать себя́ знать — darse a conocer; manifestarse (непр.), aparecer (непр.) vi

    знать как свои́ пять па́льцев — conocer como los dedos de la mano, saber al dedillo

    не знать поко́я (сна и т.д.) — no conocer (el) descanso (el sueño, etc.)

    не знать ме́ры — no conocer (carecer de) medida

    не знать у́стали — no conocer el cansancio

    не знать у́держу — no saber (no poder) retenerse

    знать не зна́ю разг.no tengo la menor idea

    де́лайте, как зна́ете — hágalo como quiera (sepa)

    знай своё де́ло — sabes lo que tienes que hacer

    как знать?, почём знать?, кто его́ зна́ет? разг. — ¿quien (lo) sabe?

    знай на́ших! разг. — ¡vaya tío(s)!; ¡para que sepas como somos!; ¡así lo hacemos nosotros!

    он то́лько и зна́ет, что..., то и знай (+ гл.)no hace más que

    знай себе́ (+ гл.) — sólo sabe que, no sabe más que

    поди́ знай — vaya uno a saber

    мне ли (их) не знать! — ¡si los conoceré yo!

    II ж. собир. уст.
    nobleza f, aristocracia f
    III вводн. сл. прост.
    evidentemente, por lo visto; sin duda
    * * *
    I несов.
    1) ( что-либо) conocer (непр.) vt; saber (непр.) vt, vi (наизусть и т.п.; иметь точные сведения о чём-либо)

    знать испа́нский язы́к — conocer (saber, dominar) el español

    знать мно́го испа́нских слов — saber muchas palabras españolas

    знать наизу́сть — saber de memoria (al dedillo)

    хорошо́ знать тво́рчество Пу́шкина — conocer bien la obra de Pushkin

    я зна́ю, что она́ ушла́ — sé que ella se ha ido

    я об э́том ничего́ не зна́ю — no sé nada (no tengo la menor idea) de esto

    как я могу́ об э́том знать? — ¿cómo (de dónde) puedo saber ésto?

    наско́лько я зна́ю — por cuanto sé

    хоте́л бы я знать — quisiera saber

    2) ( кого-либо) conocer (непр.) vt

    я давно́ его́ зна́ю — le conozco hace mucho

    знать в лицо́ — conocer de vista

    ••

    знать толк ( в чём-либо) — entender (непр.) vt (de)

    знать своё ме́сто — conocer (saber) su lugar

    знать це́ну (+ дат. п.)saber el valor (de)

    дать знать ( кому-либо) — hacer saber (a); informar vt

    дать знать о себе́ — dar noticias de sí; dar señales de vida

    дать себя́ знать — darse a conocer; manifestarse (непр.), aparecer (непр.) vi

    знать как свои́ пять па́льцев — conocer como los dedos de la mano, saber al dedillo

    не знать поко́я (сна и т.д.) — no conocer (el) descanso (el sueño, etc.)

    не знать ме́ры — no conocer (carecer de) medida

    не знать у́стали — no conocer el cansancio

    не знать у́держу — no saber (no poder) retenerse

    знать не зна́ю разг.no tengo la menor idea

    де́лайте, как зна́ете — hágalo como quiera (sepa)

    знай своё де́ло — sabes lo que tienes que hacer

    как знать?, почём знать?, кто его́ зна́ет? разг. — ¿quien (lo) sabe?

    знай на́ших! разг. — ¡vaya tío(s)!; ¡para que sepas como somos!; ¡así lo hacemos nosotros!

    он то́лько и зна́ет, что..., то и знай (+ гл.)no hace más que

    знай себе́ (+ гл.) — sólo sabe que, no sabe más que

    поди́ знай — vaya uno a saber

    мне ли (их) не знать! — ¡si los conoceré yo!

    II ж. собир. уст.
    nobleza f, aristocracia f
    III вводн. сл. прост.
    evidentemente, por lo visto; sin duda
    * * *
    1. n
    1) gener. saber, nobleza
    2) coll. aristocracia
    3) simpl. evidentemente, por lo visto, sin duda
    2. v
    gener. aprender de carrerilla, alcanzar, conocer, entender

    Diccionario universal ruso-español > знать

  • 6 М-112

    ЗНАТЬ СВОЁ МЕСТО occas. derog VP subj: human often imper or infin with надо, должен etc more often this WO) to act or behave in keeping with one's ( usu. humble) position
    X знает свое место = X knows his place
    Imper знай своё место — remember your place!
    remember who you are!
    (Генерал:) Каждый должен знать своё место, вот что... (Горький 1). (General:) What I say is everybody must know his place (1a).
    «Помни, что ты дрянь я принимаю тебя потому только, что нет никого лучше а приехала какая-нибудь княжна Юзякина - ты знай своё место, стой у порога» (Гоголь 3). "Remember that you are rubbish and nothing else
    I receive you because there is no one better around, but if some Princess Uzyakin is visiting me, you'd better remember your place and stand at the door" (3c).
    ...Офицер ударил Остапа наотмашь хлыстом поперёк лица и крикнул: «Знай своё место, мужик!» (Паустовский 1)....The officer struck Ostap across the face with his whip, shouting "You lout' Remember who you are!" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > М-112

  • 7 знать

    I гл.
    1) connaître vt ( иметь понятие о чём-либо); savoir vt (обладать знанием, уметь)

    он зна́ет гре́ческий язы́к — il connaît le grec

    челове́к, зна́ющий своё де́ло — un homme qui connaît son métier ( или son affaire)

    я э́того не зна́ю — je l'ignore

    он зна́ет назва́ния всех городо́в Фра́нции — il sait le nom de toutes les villes de France

    3) ( быть знакомым) connaître vt

    я его́ совсе́м не зна́ю — je ne le connais pas; je ne le connais ni d'Eve, ni d'Adam (fam)

    знать кого́-либо то́лько понаслы́шке — ne connaître qn que par ouï-dire

    знать в лицо́ — connaître de vue

    знать по и́мени — connaître de nom

    я зна́ю, что он уе́хал — je sais qu'il est parti

    я об э́том ничего́ не зна́ю — je n'en sais rien

    наско́лько я зна́ю... — autant que je sache...; à ma (ta, etc.) connaissance

    как я могу́ об э́том знать? — qu'en sais-je?, que sais-je?

    - знаете что...
    ••

    знать своё ме́сто — se tenir à sa place

    знать как свои́ пять па́льцев разг.connaître sur le bout des doigts

    не знать поко́я — ne pas avoir de repos

    не знать у́держу — être sans frein ( или sans retenue)

    не знать у́стали — être infatigable

    знать ме́ру — garder la mesure

    не знать ме́ры — manquer de mesure

    дать знать кому́-либо — faire savoir à qn

    дать знать о себе́ — donner de ses nouvelles

    дать себя́ знать — se faire sentir

    я зна́ю за ним ряд недоста́тков — je lui connais bien des défauts

    знать не зна́ю — je n'ai aucune idée de...

    он прекра́сно зна́ет об э́том — il n'en ignore rien

    он то́лько и зна́ет... — il ne fait que...

    зна́йте, что... — apprenez que...; sachez que...

    де́лайте, как зна́ете — arrangez-vous comme vous voudrez

    знай на́ших! разг.on verra de quel bois je me chauffe

    знай своё де́ло! — mêle-toi de tes affaires!

    а он знай себе́ смеётся — et lui, il rit

    почём знать? разг. — qui sait?, sait-on jamais?

    II ж. уст.
    noblesse f, aristocratie f
    III вводн. сл. разг.
    évidemment, apparemment; sans doute
    * * *
    1. n
    1) gener. être renseigné, avoir connaissance de (qch) (что-л.), noblesse, se douter (de), être au courant, savoir
    2) colloq. fi la haute
    2. v
    gener. voir, béer, entendre, connaître

    Dictionnaire russe-français universel > знать

  • 8 знать свое место

    [VP; subj: human; often Imper or infin with надо, должен etc; more often this WO]
    =====
    to act or behave in keeping with one's (usu. humble) position:
    - X знает свое место X knows his place;
    || Imper знай своё место remember your place!;
    - remember who you are!
         ♦ [ Генерал:] Каждый должен знать свое место, вот что... (Горький 1). [General:] What I say is everybody must know his place (1a).
         ♦ "Помни, что ты дрянь; я принимаю тебя потому только, что нет никого лучше; а приехала какая-нибудь княжна Юзякина - ты знай свое место, стой у порога" (Гоголь 3). "Remember that you are rubbish and nothing else; I receive you because there is no one better around, but if some Princess Uzyakin is visiting me, you'd better remember your place and stand at the door" (3c).
         ♦...Офицер ударил Остапа наотмашь хлыстом поперек лица и крикнул: "Знай свое место, мужик!" (Паустовский 1)....The officer struck Ostap across the face with his whip, shouting "You lout! Remember who you are!" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > знать свое место

  • 9 место

    [mésto] n. (pl. места, gen. pl. мест)
    1.
    1) posto (m.), luogo (m.); spazio (m.)

    занимать большое место в + prepos.occupare un posto importante in

    2) impiego (m.), posto (m.), carica (f.)
    3) pl. luoghi, località

    "Знакомые, печальные места" (А. Пушкин) — "Riconosco questi luoghi tristi!" (A. Puškin)

    2.

    ему не место в + prepos.non ha il diritto di vivere a

    прокурор сказал: ему не место в Ленинграде — il pubblico ministero disse: non ha diritto di vivere a Leningrado

    поставить себя на чьё-л. место — mettersi nei panni di qd

    не находить себе места — non avere pace, essere un'anima in pena

    Новый русско-итальянский словарь > место

  • 10 портняжество

    кравецтво. [Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся].
    * * *
    краве́цтво; ( действие) кравцюва́ння

    Русско-украинский словарь > портняжество

  • 11 сопли распускать

    груб.-прост., неодобр.
    snivel; slobber; whimper away

    - Марья, кваску! Знай своё дело, молодуха! Стыдно сопли распускать! - крикнул старик. - Не маленькая! (А. Чехов, Барыня) — 'Marya, kvass! Young woman, know your duty! It's a shame to snivel like that!' the old man shouted. 'You're not an infant!'

    Настроение понемногу улучшилось, а если что и осталось, так ощущение брезгливого недовольства самим собой: разнюнился, как юнец, сопли распустил. (С. Абрамов, Требуется чудо) — Gradually his mood improved, and if anything was left, it was a feeling of squeamish displeasure with himself, he had gone sappy as a kid, whimpering away.

    Русско-английский фразеологический словарь > сопли распускать

  • 12 знать

    I [znat'] v.t. impf. e v.i. (о + prepos.)
    1.
    1) sapere qc., conoscere qc

    "Я не знал о ней почти ничего. Я не знал даже, где она живёт" (В. Гаршин) — "Non sapevo quasi niente di lei. Non sapevo nemmeno dove abitasse" (V. Garšin)

    он знал, как вести себя — sapeva come comportarsi

    "Я знаю, зачем вы пришли ко мне" (В. Гаршин) — "So perché siete venuto da me" (V. Garšin)

    "Как знал он детей!" (Н. Гоголь) — "Come conosceva bene i bambini" (N. Gogol')

    "Все собаки в деревне знают и любят её" (Н. Гоголь) — "Tutti i cani del villaggio la conoscono e le vogliono bene" (N. Gogol')

    "Меня пчела знает, не кусает" (Л. Толстой) — "L'ape mi conosce, non mi punge" (L. Tolstoj)

    3) inciso знаешь (ли), знаете (ли) sai, sa, sapete ( o non si traduce)

    я, знаешь, читал одну книжку — sai, ho letto un libro

    он, знаете ли, всегда так поступает — lui fa sempre così

    2.

    знать толк в чём-л. — intendersi di qc. (essere competente)

    знать, с кем имеешь дело — conoscere i propri polli

    это чёрт знает, что такое! — roba da matti!

    делай, как знаешь — fai come credi (fai come vuoi)

    знать не знаю, ведать не ведаю! — non ne so niente

    не знаю, куда деваться — non so dove sbattere la testa

    не знаю, куда деть себя — non so che fare

    он только и знает, что спит — non fa altro che dormire

    3.

    знать, где раки зимуют — sapere dove il diavolo tiene la coda

    много будешь знать, скоро состаришься — chi molto sa presto invecchia (meglio non sapere)

    II [znat'] inciso
    evidentemente, si vede che

    "Дымом пахнуло, знать, деревня близко" (А. Пушкин) — "Si sentì odore di fumo, dunque il villaggio non era lontano" (A. Puškin)

    III [znat'] f.
    nobiltà (f.), aristocrazia (f.)

    "Приехала высшая знать Петербурга" (Л. Толстой) — "Si riunì il fior fiore dell'alta società di Pietroburgo" (L. Tolstoj)

    Новый русско-итальянский словарь > знать

  • 13 свой

    тж. своя, своё, свои

    Русско-Немецкий словарь идиом > свой

  • 14 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

  • 15 знать

    I
    1) ( иметь сведения) sapere, conoscere, avere delle informazioni

    я об этом ничего не знаю — non ne sò niente [nulla]

    ••

    как знать — chi lo sa, non si sa

    поступай, как знаешь — fai come credi

    знать жизнь — conoscere la vita [il mondo]

    ••

    знать толк — intendersi, essere un intenditore

    3) (уметь делать, владеть навыками) sapere

    знать, как себя вести — saper comportarsi

    ••

    он только и знает, что играет в шахматы — non fa altro che giocare a scacchi

    ••

    знай наших! — chi ancora è capace di fare altrettanto?, siamo forti!

    5) (понимать, сознавать) capire, rendersi conto, sapere
    ••

    знать цену — conoscere i meriti, apprezzare nella giusta misura

    6) (испытывать, переживать) conoscere, sperimentare

    не знать покоя — non conoscere quiete [requie]

    7) (соблюдать, считаться) conoscere, rispettare
    ••

    всяк сверчок знай свой шесток — ciabattino, parla solo del tuo mestiere

    II
    nobiltà ж., aristocrazia ж.
    * * *
    I несов.
    1) ( иметь сведения) sapere vt, conoscere vt

    я знаю, что... — io so che...

    Будем знать! (= полезно это знать)Buono a sapersi!

    2) ( обладать познаниями) sapere vt, conoscere vt

    знаю, что он прав — so che ha ragione

    3) (быть знакомым с кем-л.) conoscere vt

    знать кого-л. с детства — conoscere qd fin dall'infanzia

    4) обычно с отриц. что (испытывать, переживать) conoscere vt, sopportare vt
    5) ( соблюдать) conoscere vt, rispettare vt
    - только и знает, что...
    - то и знай
    ••

    ну уж знаешь / знаете! — be', insomma!

    знать не знаю, ведать не ведаю разг.non ne so niente

    не знать границ / пределов — non conoscere confini / limiti

    интересно знать... разг. (обычно неодобр.) — sarebbe interessante sapere...; vorrei sapere...

    где это ты находишься, интересно знать? — interessante, dov'e che ti trovi?

    Если бы знать! — (A) saperlo!; (Ad) averlo saputo!

    Ты не знаешь...? — che tu sappia?

    знал бы я (ты, он), знали бы мы (вы, они)... разг. — se tu sapessi; se Lei sapesse

    знал бы ты, кого я там встретил! — sapessi chi ho incontrato!

    знаю я тебя (вас, их и др.) разг.conosco i miei polli!

    кто (его) знает разг. — Chi lo sa?; Chissà?

    как знаешь / знаете разг. — come credi / crede; fa come vuoi; faccia come vuole

    II вводн. сл. прост.
    evidentemente, si vede che, dunque

    вон там огоньки: знать, приехали — vedi lì le luci, dunque siamo arrivati

    III ж.
    nobilta, aristocrazia
    * * *
    1. n
    gener. esperimentare (по опыту), sapere, essere cognito di... (+A), nobilezza, nobilta, saper fare, signoria
    2. v
    gener. (di, in q.c.) intendersi, aver cognizione di (q.c.) (что-л.), aver conoscenza di (q.c.) (что-л.), aver contezza, conoscere

    Universale dizionario russo-italiano > знать

  • 16 знать

    I гл.
    1) (вн., о пр.; иметь сведения, быть в курсе) know (d; about), be aware (of)

    дать знать кому́-л — let smb know

    дать кому́-л знать о себе́ — let smb hear from one

    не знать (о пр.) — be ignorant (of), be unaware (of)

    наско́лько я зна́ю — as far as I know

    отку́да мне знать? — how would I know?

    он знать не хо́чет об э́том — he doesn't want to know anything about it, he won't hear of it

    2) (вн.; обладать понятием, познаниями в чём-л) know (d)

    знать своё де́ло — know one's job / business

    она́ зна́ет, о чём говори́т — she knows what she is talking about

    не знать, что де́лать — not to know what to do, be at a loss; be at a loose end идиом.

    3) (вн.; быть знакомым с кем-чем-л) know (d), be acquainted (with)

    знать в лицо́ — know (d) by sight

    знать понаслы́шке — know (d) by hearsay

    4) (вн.; испытывать, переживать) know (d)

    не знать поко́я — know no peace

    знать и го́ре, и ра́дость — have known both bad and good times

    не знать пораже́ний — have never suffered a defeat

    не знать у́стали — be tireless

    ••

    знать не зна́ю (и ве́дать не ве́даю) (вн.; при отрицании осведомлённости о чём-л) — I haven't got the faintest idea (about); ( при отрицании знакомства с кем-л) I don't know (d) and I have nothing to do (with)

    знать толк в чём-л — be a good judge of smth, be an expert in smth

    знать ме́ру — know when to stop

    знать себе́ це́ну — know one's own worth / value

    знать, что к чему́ — know the how and why of things; know a thing or two

    как знать, почём знать, кто зна́ет — who knows

    дава́ть себя́ знать — make itself felt

    живи́ / поступа́й как зна́ешь — get on as best you can

    зна́ете ли вводн. сл.you know

    знай (себе́) — см. знай

    зна́ем мы вас! — we know your lot!, we know the likes of you!

    ну, зна́ете! — well, I never!; that's going too far!

    мно́го бу́дешь знать - соста́ришься — ≈ curiosity killed the cat

    II ж. собир. ист.
    aristocracy, nobility; the élite [eɪ'liːt] (фр.)
    III вводн. сл. прост.
    evidently, it seems

    Новый большой русско-английский словарь > знать

  • 17 знать

    I
    несов.
    1. что, о комчем донистан, огоҳӣ (хабар) доштан, бохабар (воқиф, огоҳ) будан; шинохтан; знать намерения противника нияти душманро донистан, аз нияти душман бохабар будан; все уже знают о случившемся аз воқеа кайҳо ҳама хабардоранд; я не знаю, где она живет ман ҷои истиқомати ӯро намедонам; насколько я знаю… ба андозае, ки ман медонам…; как я могу об этом знать? ман инро аз куҷо донам?
    2. что донистан, балад будан; тасаввур[от] доштан; знать язык забон донистан; знать своё дело кори худро донистан, дар кори худ балад будан // с неопр. или с прид. предл. (уметь) тавонистан;знать, как себя вести одоби муоширатро риоя карда тавонистан; шинухез карда тавонистан
    3. кого (быть знакомым) ошной доштан, шиносо будан; я его совсём не знаю ман бо ӯ мутлақо шинос нестам; знать кого-л. по имени номи касеро донистан; знать в лицо кого-л. касеро аз рӯи қиёфа шинохтан
    4. чтр ҳис кардан, дарк кардан, донистан, фаҳмидан; я знаю, это даром не проидет ман медонам, ки ин [кор] беҷазо намемонад
    5. что аз сар гузарондан, таҳаммул кардан; он знал и горе и радость ӯ ҳам ғам ва шодиро аз сар гузарондааст
    6. чаще с отриц. эътироф (иқрор) кардан; он знать ничего не хочет ӯ ба ҳеҷ чиз иқрор шудан намехоҳад
    7. знаешь, знаете в знач. вводн. сл. оё медонӣ (медонед), медонӣ чӣ, медонед чӣ; знаете, я уже совсем здоров медонед чӣ, ман тамоман сиҳат шудам <> знать вдоль и поперек (насквозь, наперечет, как свой пять пальцев) панҷ ангушт (панҷа) барин нағз донистан; знать все ходы и выходы ҳамаи роҳу растаро донистан; роҳи даромаду баромадро донистан; знать за собой что ба ягон камбудии худ иқрор будан; знать меру аз ҳад нагузаштан; - про себя прост. нагуфтан, пинҳон доштан; знать свое место ҳадди худро донистан (шинохтан); знать толк в ком-чем ба қадри ҳалвою набот расидан, қадри ҳалвою наботро донистан; знать цену кому-чему-л. ба қадри касе, чизе расидан; знать себе цену кадри худро донистан; дать знать кому о ком-чем хабар додан, хабардор кардан; дать знать о себе худро маълум кардан; арзи ҳастӣ кардан; дать себя знать худро нишон додан, ҳис карда шудан; не знать, куда глаза деть сахт хиҷолат кашидан; не знать, куда руки деть аз шарм дасту по хӯрдан (худро гум кардан); не знать, куда себя деть чӣ кор карданро надонистан; не могу знать уст. намедонам; знать не знаю ҳеҷ (асло) намедонам; знай наших! прост. мо ана ҳамин хел!, ба мо қоил шав!, бо мо шӯхӣ накун!; знаем мы вас! прост. ирон. кӣ будану чй будани шуморо медонем!, мо пӯсти шуморо дар чармгарӣ ҳам мешиносем!; знай себе (в сочет. с гл.) парвое накарда…; а он знай себе покуривает вай бошад парвое накарда. тамоку мекашад; бог знает кто (что, куда) 1) худо медонад кн (чӣ, ба куҷо)… 2) чандои хуб нест; будешь (будете) знать, как… дониста мемонӣ (мемонед), ки…, дониста бош(ед), ки…; как знаешь (знаете) ихтиёрат(он), майлат(он); как знать, кто знает чӣ донам, аз куҷо [ме]донам, маълум нест, кӣ медонад; кто его знает, бог (господь) его знает, черт его знает кӣ медонад, худо медонад; пора [и] честь знать 1) бас аст, кофист 2) иззати нафси худро донистан даркор; вақти рафтан (хайру хуш) расид; то и знай в сочет. с гл. ҳамеша, доимо, дамодам, дам ба дам; только и знает (знаю, знаешь), что… ба ғайр аз ин дигар ҳеҷ корро намедонад (намедонам, намедонӣ); аз а в глаза не знает алифро калтак мегӯяд, балоро ҳам намедонад
    II
    вводн. сл. прост. аз афташ, аз афти кор, эҳтимол, шояд
    ж собир, аъёну ашроф

    Русско-таджикский словарь > знать

  • 18 дело

    діло (ум. дільце, ділечко), справа; (труд) робота (ум. робітка), праця; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія. [Я діло все поробила. Діла незабуті дідів наших (Шевч.). Люди бралися до щоденних справ (Дн. Чайка). Того вимагає наша національна справа. Всі справи він носить у портфелі. Поставив у канцелярії дві шахви для справ. Ви надто обережні в справі чести (Грінч.). За працею час минає швидко. Лицарська річ - у бої полягти. Давня се річ: мабуть літ сорок тому буде (Конис.). Чистий думками і непорочний діями]. Плохо дело! - кепська справа! кепська робота! Странное дело! - дивна річ! чудасія! чуднота! Дела тайные, которые нужно скрывать - таємнощі (р. -щів). По делу - за ділом, за справою. [Я прийшов до вас за ділом]. По делам (поручениям) - за орудками. [Няньку посилала за орудками (Л. Укр.)]. По этому делу - в цій справі. По делам службы - в справах службових. Сидеть, быть без дела - сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти. Браться за дело - братися до роботи. Браться не за своё дело - не за свою справу братися, шитися не в своє діло (Конис.). Дело обстоит так - справа стоїть так. [Тепер справа стоїть инакше]. Известное дело - звісно, звичайно, відома (певна) річ, сказано. [Сказано: куди голка, туди й нитка]. Ясное дело - видима річ. Виданное ли, слыханное ли дело? - чи чувано, чи видано? (провинц.) чи-ж видансько? Дело житейское - світова річ. Дела нет до чего - байдуже про що. Не было дела до кого, чего - байдуже було, не доходило діла. [Не доходило мені до них діла]. Не твоё дело - то не твоя справа, тобі до цього зась, заськи [Ігумену - діло, а братії - зась], (шутл.) не твоє мелеться. Это дело другое - це що инше, це инша річ. В чём дело? - в чому річ? в чім сила? про що йдеться? Дело вот в чём - річ ось яка. В том-то и дело - а тож-то, отож-то й є, тож-то й воно, тим бо й ба, не тож бо то й що, не по чім б'є, як не по голові. [Ми не тою дорогою їдемо? - А тож-то, що не тою. Він хотів-би коняку купити, та тим бо й ба - грошей нема]. Не в том дело - не в тім річ, не про те річ, не про те мова мовиться, не в тім сила. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім що не везе]. То-ли дело - инша річ, хіба така річ? нема краще, як; нема в світі, як. [Не люблю зими, нема в світі, як літечко святе. Неохота йому працювати; хіба така річ - пити!]. Не к делу - не до-діла, не до-речи, не в лад. Пойти в дело - піти в надобу, піти до діла. Если уж до чего дело дойдёт - коли вже до чого (того) дійдеться, як до чого (того) ряд дійде. Ей до всего дело - без неї вода (ніде) не освятиться. Иметь дела с кем - мати справи (стосунки = отношения) до кого (или з ким). Я совсем не имею с ней дела - жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. Моё дело сторона - моя хата з краю. Плёвое дело - дурниця, пусте, пустячина, ка-зна-що. Статочное-ли дело - чи мислима річ? чи подобенство? чи годиться-ж? А мне что за дело? - а мені що до того? а мені яке діло? а мені якого батька горе? Что дело, то дело - що правда, то правда; що до пуття, то до пуття. Это дело - це добре, це гаразд, це до діла. Это особое дело - се инша річ, се инша стать. То и дело - раз-у-раз, раз-поз-раз, раз-по-раз, знай. [Коло його знай споминають літописці друге голосне ім'я - Остапа Дашковича (Куліш)]. В чём дело? - що сталося? про що річ? у чому справа? В самом деле, на самом деле - справді - см. В действительности. На словах, что на санях, а на деле, что на копыле - на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці. Судебное дело - судова справа. [Він виграв у суді свою справу. Нехай судці розберуть тую справу. З бабою і дідько справу програв]. Тяжебное дело - позов (р. позву). Военное дело - військова справа. Комиссариат иностранных дел - комісаріят закордонних справ. Золотых дел мастер - золотник, золотар (р. -ря) (ум. золотарик).
    * * *
    1) (занятие, работа, труд) спра́ва, ді́ло

    уголо́вное \дело — юр. криміна́льна спра́ва

    3) канц. спра́ва

    па́пка для дел — па́пка для справ

    5) (сражение, бой) бій, род. п. бо́ю, бата́лія, би́тва
    6) (в сочетании с прил. в знач. сказ. или вводн. сл. жарг.) річ, спра́ва, ді́ло

    друго́е (ино́е) \дело — і́нша річ (спра́ва), і́нше ді́ло

    Русско-украинский словарь > дело

  • 19 всяк

    Русско-Немецкий словарь идиом > всяк

  • 20 знать

    ρ.δ.μ.
    1. μαθαίνω, πληροφορούμαι•

    -намерения противника μαθαίνω τις διαθέσεις του εχθρού•

    знать о родных μαθαίνω για τους συγγενείς.

    2. γνωρίζω, ξέρω•

    знать жизнь ξέρω τη ζωή•

    знать математику ξέρω μαθηματικά•

    знать действительность γνωρίζω την πραγματικότητα•

    русский язык ξέρω ρωσική γλώσσα.

    || μπορώ, δύναμαι•

    теперь знаю писать, читать τώρα μπορώ να γράφω, να διαβάζω.

    3. είμαι γνώριμος, γνωρίζομαι•

    я его знаю с детства γνωρίζομαι μ αυτόν από τα παιδικά χρόνια•

    лично γνωρίζω προσωπικά.

    || ξεχωρίζω από τους άλλους•

    собака меня -ет το σκυλί με γνωρίζει.

    4. καταλαβαίνω, εννοώ•

    я знаю зачем вы это говорите καταλαβαίνω γιατί το λέτε αυτό.

    5. δοκιμάζω•

    он не знал с детства ни ласка, ни радости αυτός δε γνώρισε από τα παιδικά του χρόνια ούτε χάδι, ούτε χαρά.

    6. ξέρεις, ξέρετε•

    я знатьешь, читал «Отверженные» В. Гюго εγώ, ξέρεις, διάβασα τους «Αθλιους» του Β. Ουγκό.

    εκφρ.
    знать меру – δείχνω μετριοπάθεια, είμαι στα όρια•
    знать совесть – δείχνω συνειδητότητα, έχω επίγνωση•
    знать своё место – ξέρω που βρίσκομαι, ξέρω τι κάνω• είμαι σεμνός•
    знать про себя – ξέρω μόνο εγώ (για μυστικό)•
    знать толк в чём; знать прок в чёмπαλ. ξέρω απο..., σκαμπάζω•
    знать цену – ξέρω τι αξίζει, σωστά εκτιμώ•
    граммотеπαλ. ξέρω γραφή και ανάγνωση, είμαι εγγράμματος•
    знать не знаю – δεν έχω ιδέα απ αυτά, δεν καταλαβαίνω τίποτε απ αυτά•
    не знать веку (ή износу) – αιώνιος, άφθαρτος, στερεός•
    не знать женщин – είμαι παρθένος•
    не знать сна, покоя, отдыха – δεν ξέρω τι θα πει ύπνος, ησυχία, ανάπαυση•
    не могу знать – δε μπορώ να καταλάβω•
    не знай себе – δεν ενδιαφέρεται για τίποτε άλλο παρά...•
    знай наших! – μάθε ποιοί (τι) είμαστε!•
    сам -ю; про это я -ю – γι αυτό ξέρω μόνος μου, είναι δική μου δουλειά•
    то и знай – διαρκώς, ακατάπαυστα•
    только и -ет, что... – τίποτε άλλο δεν κάνει παρά...
    - ем мы вас – σας ξέρομε (για δυσπιστία κ.τ.τ.)•
    как -ешь – όπως θέλεις•
    кто его -ет – ποιος τον ξέρει (είναι άγνωστο)•
    надо (ή пора) и честь – φτάνει, πρέπει να τελειώνομε πρέπει να φύγω•
    по наслышке знать – εχω ακουστά•
    я -ю с кем имею дело – ξέρω με ποιόν έχω να κάνω•
    я -ю, за ним много недостатков – ξέρω πως έχει πολλά ελαττώματα•
    как мне его не знать – πως να μην τον ξέρω•
    делайте как -ете – κάνετε όπως καταλαβαίνετε•
    я не знаю за собой никакой вины – δε θεωρώ τον εαυτό μου ένοχο για τίποτε•
    - ет кошка чьё мясо сьлаπαρμ. ξέρει ο μάστορας που θα καρφώσει το καρφί ή ξέρει η πάπια που είν' η λίμνη.
    γνωρίζομαι, αναπτύσσω (πιάνω) σχέσεις. || δοκιμάζω, παίρνω πείρα.
    όπως φαίνεται, κατά τα φαινόμενα•

    знать он не придёт όπως φαίνεται αυτός δε θα έρθει.

    θ.
    αριστοκρατία.

    Большой русско-греческий словарь > знать

См. также в других словарях:

  • Знай своё — Разг. Экспрес. То же, что Знай себе (во 2 м знач.). Как то послала меня мать к деду Макару косу отбить. Дед улыбается. А сам то что? Другое дело бабы эту премудрость не освоят… Неудобно мне перед Макаром, а он знай своё разыгрывает меня (В.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Знай себе — Разг. Экспрес. 1. Не обращая внимания на обстоятельства, на кого либо или что либо, упорно продолжать делать своё дело; поступать по своему. В огромный манеж: втаскивали какие то станки. И земляной пол в нём заливали цементом… Было шумно, голоса… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • СВОЙ (СВОЁ, СВОЯ) — Брать/ взять своё. Разг. 1. Добиваться поставленной цели, желаемого. 2. Проявлять себя во всей полноте, со всей силой. 3. Одолевать, оказывать своё воздействие на кого л. (о чувстве, состоянии). 4. Сказываться на ком л. (о возрасте, годах). ФСРЯ …   Большой словарь русских поговорок

  • Домовой — У этого термина существуют и другие значения, см. Домовой (значения). Домовой И. Я. Билибин, Домовой домашний дух, покровитель семьи …   Википедия

  • знать — глаг., нсв., употр. наиб. часто Морфология: я знаю, ты знаешь, он/она/оно знает, мы знаем, вы знаете, они знают, знай, знайте, знал, знала, знало, знали, знавший, зная, знав 1. Если вы знаете что то (о чём то), значит, вы имеете информацию о чём… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Каменная чаша (сказка) — Вымышленная сказка Ершова, которую упоминают инглинги для оправдания своего, якобы древнего календаря. Упоминая ее и приписывая авторство Петру Ершову, они цитируют следующие слова: Вот осьмица уж прошла И неделя подошла… На самом деле есть… …   Википедия

  • Rosario + Vampire — Обложка первого тома манги Rosario + Vampire яп. ロザリオとバンパイア ( …   Википедия

  • Андерсен, Ганс Христиан — Ганс Христиан Андерсен Hans Christian Andersen Ганс Христиан Андерсен (1869) Дата рождения: 2 апреля 1805 Место рождения: Оденсе, Дания Дата смерти: 4 августа 1875 Место смерти …   Википедия

  • Кристиан Андерсен — Ганс Христиан Андерсен Hans Christian Andersen Ганс Христиан Андерсен (1869) Дата рождения: 2 апреля 1805 Место рождения: Оденсе, Дания Дата смерти: 4 августа 1875 Место смерти …   Википедия

  • Ханс Андерсен — Ганс Христиан Андерсен Hans Christian Andersen Ганс Христиан Андерсен (1869) Дата рождения: 2 апреля 1805 Место рождения: Оденсе, Дания Дата смерти: 4 августа 1875 Место смерти …   Википедия

  • Ханс Кристиан Андерсен — Ганс Христиан Андерсен Hans Christian Andersen Ганс Христиан Андерсен (1869) Дата рождения: 2 апреля 1805 Место рождения: Оденсе, Дания Дата смерти: 4 августа 1875 Место смерти …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»